Ю Несбё

"Охотники за головами"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

   Мені дуже сподобалась книга "Снеговик"(детальніше про книгу тут - http://worldprintedpages.blogspot.com/2016/03/blog-post.html), тому я з радістю взялась за ознайомлення з його іншими історіями.

Сюжет книги

  Роджер Браун - блискучий "мисливець за головами", незамінний фахівець з підбору топ-менеджерів для найбільших норвезьких фірм. Щоб утримати красуню-дружину, Роджер давно вже живе невідповідно до своїх достатків і, користуючись своїм службовим становищем, краде дорогі картини у кандидатів на керівні посади.

  Одного разу він зустрічає голландця Класа Граафа - ідеального кандидата і одночасно власника картини Рубенса, яка допоможе Роджеру вирішити всі сімейні та фінансові проблеми. Але раптово "мисливець за головами" сам перетворюється на здобич...

Враження від книги.

   І я знову в дикому захваті від цього автора. Так, перші 30 сторінок видались важкими, занадто важкими. Я, навіть, подумувала кинути затію із знайомством творчості цього автора, але потім...Події почали розвиватись настільки стрімко, що я й не помітила, як вже не могла відірватись від книги. 

  Дуже цікава книга, насичені та змістовні історії. А ще мені подобається те, що кожна дрібниця, яка спочатку здається взагалі не суттєвою, в кінці стає майже основною в усій історії. І знову я переконалась, що цей автор заслуговує того, щоб поповнити список улюблених письменників.

  Всі його герої продумані до найменших дрібниць. А кінець цієї книги мене просто вразив. До останніх сторінок я не розуміла, що насправді сталось, хто вижив, а хто загинув і яку долю обрав для себе головний герой. І тут автор починає розкривати всі карти, всі найменші повороти історії стають мегаважливими! Це геніально!

Однозначно буду продовжувати вивчати творчість Несбё.

Екранізація книги.

 Книгу я прочитала вже давніше, але хотіла переглянути її екранізацію, щоб зробити відгук більш повним. І я розчарувалась. Ні, я розумію, що в більшості випадків книга завжди краща, ніж її екранізація, але все одно  засмутилась.

  Хоч майже всі події в фільмі, відповідають книзі (крім 2-3 не дуже значних сцен), але режисери зробили з Роджера Брауна тупенького простачка, який сам мало до чого може додуматись. А в книзі його вчинки і думки показують, що він дуже і дуже кмітливий.

  Також в фільмі поступово все розкривають, до кінця не залишається ніякої таємниці. На завершення фільму просто показують, як всі події трактувала поліція, але для глядачів це стає взагалі неважливим, бо ж всі таємниці вже розкриті.От так!

Але однозначно раджу читати цього письменника,

він вартий вашої уваги!

Лорен Кейт

"Падшие"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

    Просто це черговий підлітковий романчик для відпочинку.

Сюжет книги.

   Люс Прайс крупно не повезло в житті. На пожежі в її присутності загадковим чином гине людина, і дівчину вважають винною в його смерті. У виправній школі, куди переводять Люс, панують закони не менш жорстокі, ніж у в'язниці, до того ж Люс з новою силою продовжує мучити кошмар, який переслідує її все життя, - вона всюди бачить дивні тіні, не відстають від неї ні на крок. І якби не спалахнула любов до Деніеля, її однокласника, життя Люс перетворилася б на справжнє пекло. Тільки чомусь дівчині постійно здається, що вони з Деніелем вже були знайомі - колись, не в цьому житті, - і любов, що виникла між ними, загрожує їй в майбутньому непоправною втратою ...

Враження від книги.

   Особисто мені книга видалась досить нудною і затягнутою. Інколи в мене таке буває, що світові бестселери мене взагалі не зачіпають. Ця книга якраз одна з таких. Мені здається, що навіть для підліткових романів книга не досить хороша. Занадто закручений сюжет, стільки всяких таємниць і здогадів, що здавалось би мало робити книгу цікавою, але ні...Через те, що в кінці авторка не змогла грамотно все розповісти і пояснити читачеві. 

   Хоча це серійна книга (серія "Падшие" налічує 5 книг), тому можливо я просто не знаю всієї історії і тому важко оцінити цю книгу.

Екранізація книги.

  Тільки що, буквально, я дізналась, що книга повинна бути екранізованою, вже навіть є трейлер. Дуже сумніваюсь, що я захочу дивитись цей фільм. Та все ж можливо в фільмі зроблять історію героїв трохи більш логічнішою. Надіюсь)

Скотт Вестерфельд

"Мятежная"

Чому я вирішила прочитати книгу?

   Це черговий легкий підлітковий романчик. Тому я його читала для відпочинку.

Сюжет книги.

   Триста років тому людська цивілізація зруйнувала - і відродилася з попелу. Уцілілі у катастрофі твердо вирішили не повторювати помилок своїх предків. Тепер світ влаштований по-справжньому правильно. Міста потопають у зелені, аеромобілі безшумно ковзають по повітрю. Але найголовніше - на землі панує справжня справедливість. Тому що більше немає некрасивих людей ... ну, не рахуючи підлітків. Всі, кому виповнилося шістнадцять, - шалено, запаморочливо красиві завдяки досягненням пластичної хірургії. Одна біда: як же болісно довго тягнуться останні місяці перед шістнадцятим днем ​​народження! .. Втім, за цей час багато чого може статися. Задумуючи ризиковану вилазку з резервації для «не красивих», Теллі і не підозрювала, чим це для неї обернеться, - що їй судилося знайти нових друзів, здолати небезпечний і далекий шлях і дізнатися страшну таємницю про «операції краси» ...

Враження від книги.

    Досить хороша книга в стилі Young adult. Було цікаво читати всі пригоди головної героїні. Гарно прописана любовна лінія, все в стилі підліткового роману. Якщо чесно, то в мене нема що поганого сказати про цю книгу. Але й нічого визначного я там не прочитала. Я ще невпевнена на рахунок продовження цієї історії. Мені дуже цікаво що там далі буде відбуватись, але зараз мені не хочеться читати література такого типу.

Джеймс Паттерсон

"Эксперимент Ангел"

Чому я вирішила прочитати книгу?

  Випадково наткнулась на його недавню екранізацію. Захотілось спочатку ознайомитись з книгою, а потім вже з кіно-версією історії.

Сюжет книги.

  Мене звати Макс. Моя сім'я - це п'ятеро хлопців. Між нами немає кровного споріднення, але міцнішої сім'ї не буває!

Нас називають дивом природи. Насправді ми - експеримент божевільних вчених. Він почався 15 років тому і називався "Ангел". Так з'явилися ми.

  Людського в нас - тільки 98 відсотків. Про важливість двох, що залишилися я говорити не буду. Скажу тільки, що у нас є крила і ми можемо літати.

  Ми росли в лабораторії під назвою "Школа" в постійному страху. Адже крім нас там були і інші. І ці інші - наполовину вовки. Вони - хижаки, розумні й жорстокі, мало хто може утримати їх в узді. Ми для них - мішень. Але і "ангели" здатні на багато що.

Враження від книги.

  Напевно вперше за весь час, що веду цей блог я таке напишу, але від правди не втікти. Мені АБСОЛЮТНО не сподобалась книга. Коли я побачила скільки там частин цієї історії, то подумала, що це має бути щось мега-класне, бо по-іншому автор б не продовжував цю історію. Але я помилилась. Можливо там щось і є класне, але я на жаль не змогла його розпізнати. Перша книга цієї історії невелика, але я її читала дууууже довго. 

  В книзі реально немає ніяких особливих подій. Просто "ангели" постійно тікають, їх ловлять, вони вириваються і далі тікають. І так постійно. В книзі, навіть, була якась схожа фраза. Головна героїня говорила щось типу "ми постійно тікаємо, не вже не можна дати нам відпочити хоча б кілька годин?". В цей момент в мене в голові промайнула думка: "Дійсно, а чому не  можна дати читачеві перепочити і обійтись без погоні хоча б сторінку". Я до останнього чекала чогось. Але нічого по суті не відбувалось. Під кінець автор спробував розкрити історію героїв, щоб хотілося взяти до рук наступну книгу. Але навіть ці мінімальні пригоди і спроби автора мене усипляли. Я серйозно!!! Це моя найбільш нудна книга  серії підліткових романів. І це сумно.

  Я на 100% впевнена, що не візьму ніяку книгу цього автора, хоча він написав їх немало.

Екранізація книги.

   Дуже надіялась, що фільм зроблять більш динамічним, але також облом. Сценаристи вирішили не добавляти нічого цікавого, просто змінили кілька незначних моментів. Хоча я їм дуже вдячна, що любовну лінію вони розвинули трохи більше і краще, ніж автор книги. Бо з кожною сторінкою книги мене вражало те, як можна настільки зіпсувати любовну лінію в підлітковому романі. Я б була, навіть, рада якби в книзі просто розвинули банальну для таких книг романтику, а не ці "відсталі" почуття.

  А ще в фільмі було дуже смішна графіка. Я розумію, що можливо бюджет фільму не дозволяв зробити щось дуже круте, але те, що я побачила мені нагадало початки 2000-х років, коли комп'ютерна графіка ще не набула такого розмаху.

(Вибачте, за категоричність, але книга мене дійсно дуже засмутила)

НОВИНКА

Макс Кідрук

"Зазирни у мої сни"

Сюжет книги.

   П'ятилітній хлопчик-українець переживає складну операцію, під час якої у нього на 36 секунд спиняється серце. Лікарям вдається його витягнути з того світу. Але дитина починає бачити незвичні тривожні сни. За кілька років він з родиною переїжджає до США, сни стають дедалі моторошними. Уві сні щось дуже «лихе» приходить до нього, якийсь злий розум витинається з його підсвідомого. Вчені з інституту вивчення мозку почали досліджувати сни юнака. Завдяки самонавчальній комп'ютерній програмі, котра аналізує дані електроенцефалограми, вдалося розпізнавати образи, що виникають в його мозку.

Враження від книги.

   Напевно я мало кого здивую, коли скажу що книга мені сподобалась. Це ж Кідрук!) Для мене ЗУМС стала сумішшю фільмів "Астрал" та "Паранормальное явления", які я дуже люблю. Книга насичена безліччю моторошних моментів, під час яких перестаєш дихати і разом з головними героями переживаєш усе, що відбувається. Це реально талант та велика праця так писати. Браво! 

   Ще мені було дуже цікаво читати про дослідження мозку. Я закінчила психолого-педагогічне відділення, тому за цю інформацію я окремо кажу дякую Максу. 

  Знаєте, що мені подобається в книгах Кідрука? Він грунтовно підходить до всього, що описує в книзі. Більшість наукової та технічної інформації його історій є реальною. І ще крутіше те, що він їх так подає читачеві, що від усіх цих, здавалося б "нудних даних" просто неможливо відірватись, хочеться дізнатись ще і ще.

Однозначно раджу читати книги Макса Кідрука, 

зокрема "Зазирни у мої сни"

Ще корисна інформації!!!

Макс розпочинає тур по Україні з цією книгою. Тому чекайте його у своєму місті. Детальну інформацію про тур та дати можете побачити в оф.спільності Макса в ВК - https://vk.com/max_kidruk_writer 

В Тернополі чекайте Макса 4 жовтня!

Стівен Кінг

"Що впало, те пропало"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

Здається це не потрібно пояснювати. Він король жахів. І цим все сказано.

Сюжет книги.

Що впало, те пропало — роман Стівена Кінга, це друга частина трилогії, яка в хронології йде після Містер Мерседес. Книга про вбивство письменника Джона Ротштейна, його зниклих рукописів та вихід на волю вбивці після 35 років ув'язнення.

Враження від книги.

   Сама не вірю, що таке говорю, але Кінг мене засмутив. Якщо бути чесною, то ні "Що впало, те проопало", ні перша частина цієї історії "Містер Мерседес" мене не вразили. Навіть спочатку було важкувато згадати про що саме книга "Містер Мерседес", добре що в другій книзі кілька разів розповідається про події описані в "Мерседесі".

   В цілому, книга непогана. Все в стилі Кінга. Він цікаво про все розповідає. Моментами я навіть відчувала ту одержимість, яку відчував Морріс Белламі та Піт Сауберс, настільки майстерно все було передано. Але сюжет книги мені видався досить нудним.

   Хоча криваві моменти король жахів, як завжди майстерно описав. Мені перед очима ще довго стояли ці картини. 

   Тому не можу сказати, що книги не сподобались. Вони просто були не настільки страшними, як я очікувала.

Однозначно раджу читати Кінга!

Кейси Уэст

"Дистанция между нами"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

    В мене був не дуже хороший читацький настрій. Нічого не хотілось брати в руки. В такі дні я знаю, що витягнути з цієї читацької кризи мене може тільки якийсь легкий підлітковий короткий романчик. Випадково вибір впав на книгу Кейсі Уест.

Сюжет книги.

    За гроші не можна купити хороше перше враження ...

  Сімнадцятирічна Кайман Майерс веде власний науковий проект - вивчає багатих, і після декількох років спостереження вона впевнена, що багатії гарні тільки в одному - у витрачанні грошей на абсолютно непотрібні речі, такі як порцелянові ляльки з магазину її матері.

Тому, коли Ксандер Спенс з'являється на порозі магазину, щоб забрати ляльку для своєї бабусі, Кайман вистачає одного погляду, щоб зрозуміти, наскільки він багатий. Неймовірно привабливий Ксандер один з перших, хто звернув увагу на Кайман, проте дівчина досить розумна і прекрасно знає, що його зацікавленість не триватиме довго. «Багаті занадто швидко втрачають інтерес» - одне з попереджень, яке вона отримала від мами. Однак, як би вона не намагалася його відштовхнути, Ксандер не здається. І незабаром, до її жаху, вона починає насолоджуватися його компанією.

    Ось тільки її мама ніколи не схвалить їх відносини - вона швидше дозволить дочці зустрічатися з місцевим рокером, який виріс в небагатій родині, - тому вона ні в якому разі не повинна дізнатися. Та тільки-но вірність і проникливість Ксандера переконують Кайман, що багатство - це не недолік характеру, з'ясовується, що гроші займають невід'ємну частину їхніх стосунків і що Ксандер - не єдине, про що їй слід було переживати.

Враження від книги.

   Короткий опис сюжету книги дуже точно показує всю банальність цієї книги. 

Це типовий підлітковий романчик. 

Типові дивні імена.

Типова історія про Попелюшку (багатенький "принц" і бідна дівчина)

Типова сімейна драма.

    Роман особливо нічим не вразив, але й не розчарував. Я рада, що це одиночний роман, а не початок довгої серійної розповіді (як це зараз модно серед письменників).

  В загальному книга сподобалась. Вдруге я точно її не буду перечитувати, але щоб разок відволіктись від буденності і відпочити згодиться. 

    Кейсі Уест пише дуже легко  і цікаво. Сюжет не був затягнутий, всі події розгортались досить швидко і водночас послідовно. Я прочитала книгу десь за 4-5 год. з перервами. Ще точно не вирішила, але є ймовірність того, що я ще щось почитаю в авторки книги "Дистанция между нами".

  Думаю, що книга сподобається любителям підліткових романів.

Дейвід Кіркпатрік

"Ефект facebook"

[внутрішня історія компанії, 

що об'єднує світ]

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

  Зараз серед молоді важко знайти людину, яка б не чула про facebook, тому мені захотілось дізнатись як це все почалось, які перешкоди долав на шляху всесвітнього визнання facebook.

Сюжет книги.

  Мені здається, що запис на обкладинці "внутрішня історія компанії, що об'єднує світ" дуже точно описує все, що описано на 458 сторінках.

Враження від книги.

  Починала її читати я з величезним ентузіазмом. Як я й думала, історія всесвітньої мережі починається з маленької гуртожицької кімнатки другокурсника Гарварда. 

  Зазвичай цікаво читати про зміну подій з 2003 року до сьогодення, але в цій книзі змінюються люди, розширується популярність мережі, але погляди Марка Цукерберга на розвиток facebook'а є незмінними. Все починалось із маленької мережі для гарвардської "еліти", далі почало поширюватись на інші університети, міста, країни, материки. Мені дуже сподобалось те, що для Марка у всі часи головним було об'єднання людей, а не грошове накопичення. Звичайно було багато нюансів, ті самі фінансові проблеми, позови від людей, які скоріше створили мережу, і за словами яких, Марк вкрав ідею їх сайту і т.д. Марк давав людям те, що вони хотіли. Люди по своїй натурі дуже цікаві, вони хочуть все знайти про своїх знайомих і саме таку можливість facebook їм подарував. 

  Мені дуже сподобалась фраза з книги: "за елементарним фасадом успішно ховався неймовірний комплекс технологій, непомітний для більшості людей, які відчували простоту й привітність сайту". Мене завжди цікавило те, як з нічого створювалось щось. Сайти це якраз таке творіння. Ця книга надихнула мене спробувати самій програмувати. І я можу сказати, що це дуже важко. Хоча потрібно просто писати коди, але їх потрібно знати і найважче знайти помилку, яка не дозволяє твоєму творіння працювати нормально. Тому я захоплююсь такими людьми як Цукерберг та інші творці соціальних мереж та пошукових програм.  Можливо це й смішно захоплюватись людьми які 25 год. на добу сидять за комп'ютером, але я знаю як важно догодити і захопити людину чимсь. Це колосальна робота.

  Раджу книгу всім, хто цікавиться кібер-світом, або просто хоча пізнати всесвітню мережу з іншого боку.

Літературна сторона

Фестивалю Файне місто 2016

 Файне Місто цього року мене дуже порадувало літературною сценою. Її відвідали Лівін,  Кідрук, Бабкіна, Лазуткін та багато інших. Також діяв Вільний мікрофон, куди могли записатись бажаючі відвідувачі фесту, які пишуть свої вірші чи прозу.

  Особисто я чекала на виступи Марка Лівіна і Макса Кідрука. Марк відповідав на питання людей та "дурні питання" від Юри Матевощука (фраза процитована XD). Він трохи розповідав про свою нову книгу "Бабине літо", але в основному спілкувався з народом, розповідав про свої книжкові уподобання і т.п. Було весело і цікаво. 

   На Кідрука ми трохи запізнились :( Тому мені немає, що вам розповісти про його першу передпрезентацію нової книги "Зазирни у мої сни". Єдине, що вдалось вивідати в Макса після виступу коло сцени, то це те, що тур-презентація цієї книги буде приблизно в кінці вересня. В Тернополі він орієнтовно буде на початку жовтня. Макс подарував нам настрій на весь день, коли впізнав нас) Приємне відчуття, коли тебе впізнають. Хоча ще б він нас не впізнав, ми відвідували більшість його презентації, а деякі навіть по 2-3 рази XD

  На літературній сцені проводилось багато розіграшів, а точніше це було просте роздавання книг, бо питання були дуже легкими. Ми змогли отримати книгу Зоряни Биндас, сказавши на якому тернопільському радіо вона ведуча. 

  Окремо я б хотіла подякувати модератору літературної сцени, тернопільському поету, Юрію Матевощуку. Він весело вів всі дійства і розрухував людей (принаймі на скільки це було можливо). 

Кесс Морган 

"Сотня" 

[трилогія повністю]

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

  Я вже писала про мої враження від першої частини цієї книги. І там пояснювала чому мені захотілось почитати антиутопію (http://worldprintedpages.blogspot.com/2016/05/blog-post.html)

Сюжет книги

  Кілька століть на Землю не ступала нога людини - але тепер все має змінитися.

  Після спустошливої атомної війни залишки людства, які врятувались живуть на космічних кораблях, далеко від зараженої радіацією поверхні землі. І тепер сотню важких підлітків, яких суспільство заздалегідь списало до витрат, відправляють на Землю з небезпечною місією заново колонізувати планету. Це завдання може стати для них шансом на нове життя, а може - вироком.

Враження від книги.

  Коли я дочитала 2 частину "Сотня: день 21", то в мені просто горіло бажання почати читати останню частину цієї історії. Кесс Морган дуже лаконічно описує всі події. Тому всі книги були прочитані на одному диханні. В мене ні разу не виникло бажання пропустити якийсь момент, бо все описане в книзі було важливим і події досить швидко змінювали одна одну. Остання книга мене трохи засмутила, бо там було (на мій погляд) забагато різних подій. Але з іншої сторони, так повинно було бути. Бо в останній книзі потрібно було довести історію кожного головного героя до логічного завершення. З цим автор прекрасно справилась. Знову ж таки було багато моментів, коли я повністю занурювалась в історію і щиро переживала за всіх героїв. Для мене ці враження передають майстерність Кесс Морган. 

• В мене сльози на очах навертались на похороні сміливої дівчини, чию історію ми так і не змогли до кінця почути.
• Я була дуже здивована зрадою. Точніше тим, як все насправді було.
• Я щиро раділа голосам із приймача.
• А також була захоплена моментами символізму. Коли трійка головних героїв стала символом боротьби і вільного життя.

  Це вже далеко не перша моя антиутопія в жанрі Young adult, але вона однозначно стала першою яка дійсно мене захопила. Навіть, коли я читала "Голодні ігри", то моментами вони видавались мені затягнутими. В цій історії такого не було. 

Однозначно раджу почитати цю трилогію!

  А я буду сідати за перегляд екранізації цієї чудово описаної історії колоністів та наземників. Думаю, що вона теж повинна мені сподобатись.

А ви знаєте який сьогодні день?

 Залишилось всього кілька хвилин, але я не можу не написати про день народження такого великого письменника!!! 22 травня народився Артур Конан Дойл, творець усім відомого Шерлока!

  Безперечно його книги це класика, яку потрібно читати і перечитувати, але для мене він щось більше! Саме завдяки його твору "Собака Баскервілів" я почала читати часто і багато. Я ніколи не могла похвалитись, що в дитинстві я багато читала чи, навіть, в школі. Тільки в 11 класі я захопилась зарубіжною літературою і почала читати все, що було вдома. Однією з таких книг стали твори Конан Дойла, які я і зараз люблю перечитувати, коли хочеться чогось дуже цікавого. Він і Агата Крісті відкрили для мене цей неймовірний книжковий світ. Звісно, я після того читала багато хорошого, але той день, коли я просиділа від ранку і до вечора за читанням його книг я не зможу забути. Його твори настільки круті, що абсолютно всі екранізації гідні переглядів. Є також багато ігор про Шерлока (я не мало їх награлась у всій час), які також захоплюють з головою. 

  І зараз, читаючи кожен новий детектив я порівнюю його з "Шерлоком", бо твори цього автора для мене є еталоном детективів. 

   І, звісно, якби Артур Конан Дойл не створив цього геніального персонажа, то ми не змогли б зараз захоплюватись чудовою екранізацією у вигляді серіала "Шерлок" та неймовірною грою Бенедикта Камбербетча :)

Раджу всім почати читати

 цього дійсно ВЕЛИКОГО автора :) 

Ви не пошкодуєте!

Кесс Морган 

"Сотня"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

   Якщо серйозно, то я вже не пам'ятаю чому скачала цю книгу собі на телефон, але кілька днів назад захотілось щось почитати і серед всього що було на телефоні саме цю книгу я вибрала. Мені ще й захотілось дізнатись чому екранізація цієї серії є такою популярною. 

Сюжет книги.

  Кілька століть на Землю не ступала нога людини - але тепер все має змінитися.

  Після спустошливої атомної війни залишки людства, які врятувались живуть на космічних кораблях, далеко від зараженої радіацією поверхні землі. І тепер сотню важких підлітків, яких суспільство заздалегідь списало до витрат, відправляють на Землю з небезпечною місією заново колонізувати планету. Це завдання може стати для них шансом на нове життя, а може - вироком.

Враження від книги.

   Це перша книга з трилогії "Сотня", вона розділена на розділи, де кожен розділ розповідає історію від імені іншого героя. Мені таке дуже не подобається, бо спочатку дуже важко розібратись в їх взаємозв'язках і запам'ятати історії та імена кожного героя. Ще в книзі одночасно переплітається минуле і теперішнє. Автор потрохи знайомить нас із обставинами, які спровокували те, що ці герої скоїли проступки і тепер повинні прийняти кару. Це також трохи збиває. Можливо якщо читати друкований варіант книги, то там нормально розділені часи, але в електронці я навіть не одразу зрозуміла що сталося і про що йде мова.

На початку книги написаний досить точний відгук. 

Ця книга дійсно є сумішшю "Володаря мух", "Голодних ігор" і серіалу "Загублені" ("Остаться в живых"). 

   Коли я почала читати, то мені було жаль всіх головних героїв, особливо головних героїнь. Але чим більше я дізнавалась про їх історії і їх вчинки, тим більше я розчаровувалась. Серйозно! Це напевно єдина книга, яку я читала, в якій до кінця книги в мене не залишилось героїв за яких би я вболівала чи переживала в цій ситуації.

   Але все таки автор досить класно пише. Книгу я дуже легко прочитала і звісно після такого закінчення захотілось дізнатись продовження. ЯК таке могло статись? ЩО тепер буде? І ЧОМУ вони такі войовничі? - ці питання так і розпирають мене. Тому чекайте скоро на продовження відгуків про цю трилогію.

  Після цієї книги в мене дуже неоднозначні почуття. Тому не можу її вам радити. Вирішуйте самі :)

Мишель Фуко

"Надзирать и наказывать:

 Рождение тюрьмы"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

  Почула про Фуко на ютубі і захотіла познайомитись з його творчістю. Хоча я чула хороші відгуки про книгу "История безумия в классическую епоху", мене більше зацікавила книга "Надзирать и наказывать".

Сюжет книги.

   Назва говорить сама за себе. Це книга про еволюцію системи покарання, воно поступово стає найбільш прихованою частиною кримінальної процедури, з покарання виключається театралізація страждання.

Враження від книги.

  Це філософська робота, де автор просто аналізує як змінювалась система покарання. Хоч це не художній твір, але мені було дуже цікаво читати. Я дізналась як відбувалась еволюція від публічної страти до сучасних тюрем. Фуко висловлює багато цікавих думок, які заставляють задуматись. Наприклад, протягом останніх 150 років всі тільки  те і роблять, що говорять про те, яка система тюрем не ідеальна і вкотре озвучують "нові шляхи" реконструювання цілої системи покарання. Але, як ми знаємо, тюрми зараз один з основних методів боротьби із злочинністю. Чому? І чому тюрми насправді не здійснюють виправної функції і більшість злочинців знову потрапляють за грати? Можливо тому, що набагато легше контролювати невелику кількість вже засуджених людей, ніж виправляти їх, а потім здійснювати контроль над УСІМА верствами населення.

   І ще в книзі багато цікавих фактів, про які я навіть не здогадувалась. Книга дуже корисна для розширення світогляду та розуміння системи покарання в світі.

Ю Несбё

"Снеговик"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

   Чула, що цей автор дуже цікаво пише, що в нього виходять заплутані сюжети. І це все виявилось правдою!)

Сюжет книги.

  Воістину в першому снігу є щось чаклунське. Він зводить коханців, заглушає звуки, подовжує тіні, приховує сліди. Розшукуючи зниклу Бірту Беккер, Харрі Холе приходить до висновку, що роками в Норвегії в той день, коли випадає перший сніг, безслідно зникають заміжні жінки.

  Вперше Харрі стикається з серійним вбивцею на своїй рідній землі. Злочинець, якого газети дали прізвисько Сніговик, ніби дражнить старшого інспектора, доводячи його до самої межі божевілля ...

Враження від книги.

  Цей роман мені дуже сподобався. Я підозрювала майже усіх у цих вбивствах. Потім, як виявилось, я правильно почала думати, але чергова розкрита таємниця знову змінила мій погляд. На мою думку, якщо читач до останніх сторінок не може сказати із впевненістю хто вбивця, то це означає, що автор прекрасно справився із своїм завданням. В Несбе мені було цікаво читати абсолютно про все... про характери героїв, про їх історії життя, про моторошних сніговиків та методи серійного вбивці, навіть, божевілля він описує дуже цікаво. Через майстерність автора я відчувала подив, страх, радість і полегшення, все те, що відчували герої книги. 

   Я однозначно РАДЖУ читати книги Несбе. Це точно не остання моя книга цього письменника і я рада, що познайомилась з його творчістю.

Екранізація книги.

  Наскільки мені відомо, зараз проходять зйомки екранізації книги "Снеговик". І це мене дуже радує. Я вже дуже хочу подивитись цей фільм. Але його прем'єра запланована аж на 2017 рік, тому залишається тільки чекати :(

Вільям Голдінг

"Володар мух"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

Я переглянула список книг, які потрібно прочитати до 27 років (http://worldprintedpages.blogspot.com/2015/03/27-27-27-27.html) і вирішила потрошки за нього братись.

Сюжет книги.

Діти на безлюдному острові. Жахливий Звір, який ховається всюди й ніде. Хлопчики, які загралися в жорстокість і війну. Чи зможуть вони вижити? Яку жертву зажадає від них загадковий Володар мух?

Враження від книги.

   Спочатку я думала, що напишу щось не дуже приємне про цю книгу, що не розумію чому всі її радять і чому вона така популярна. Але прочитавши її до кінця, мені совість не дозволяє про неї таке написати. Сама не розумію чому вона мені все таки сподобалась, але факт залишається фактом)

  Історія була трохи нудною і буденною. Проте, врахувавши всі події, що стались потім, я зрозумію, що початок мав бути саме таким, щоб читач побачив, що це були звичайні хлопчики. Мене вразила жорстокість і стадний інстинкт, який заволодів групою. В деяких моментах мене це навіть лякало.

  Раджу всім цю книгу. Вона дійсно варта бути в числі тих, які потрібно прочитати до кінця життя. Після неї починаєш задумуватись про деякі речі.

Стиг Ларссон

"Девушка с татуировкой дракона"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

   Це хороша детективна історія. Я бачила екранізації цієї книги і захотілось дізнатись як усе відбувалось в книзі.

Сюжет книги.

  Сорок років загадка зникнення юної родички не дає спокою старіючому промисловому магнату, і ось він робить останню в своєму житті спробу - доручає розшук журналістові Мікаелю Блумквісту. Той береться за безнадійну справу більше для того, щоб відволіктися від власних неприємностей, але незабаром розуміє: проблема навіть складніша, ніж здається на перший погляд. Як пов'язано давня подія на острові з кількома вбивствами жінок, що трапилися в різні роки в різних куточках Швеції? При чому тут цитати з Третьої Книги Мойсея? І хто, врешті-решт, робив замах на життя самого Мікаеля, коли він підійшов до розгадки занадто близько? І вже тим більше він не міг припустити, що розслідування приведе його у справжнє пекло серед ідилічно мирного містечка.

Враження від книги.

   В цілому, книга мені сподобалась. Хороша загадкова історія. Всі події детально описані, всі вчинки та думки головних героїв гарно розписані. Єдине, що мене засмутило, то це те, що занадто довго розказується історія старого магната. Розумію, що потрібно бачити усю картину сім'ї, щоб перейнятись загадкою, але все одно нереально запам'ятати усі дрібниці про кожного родича, які були розказані (якщо звісно не записувати собі все генеалогічне дерево). Мої перші 200 сторінок йшли досить важко. Аж після 200-ої сторінки головний герой починає потрохи розгадувати таємницю і знаходити ниточки. 

   Отже, історія - дуже хороша, загадка - цікава, але сама розповідь занадто ускладнена деталями про життя членів сім'ї промислового магната. Незважаючи на це, я все таки думаю продовжити знайомитись із цією трилогією.

Сара Дессен

"Просто слушай"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

  Сама не знаю чому вирішила її прочитати. Напевно мені чимось сподобався сюжет книги.

Сюжет книги.

  Аннабель - дівчина, у якої є все: велика родина, гарний будинок, модна робота.

  Однак її життя аж ніяк не ідеальне. Її дружба з найкращою подругою завершилась через брехню, старша сестра приховувала від усіх, що хвора. Аннабель не подобається працювати моделлю, але зізнатися в цьому нікому не може. Вона самотня вдома і в школі, але поговорити про свої проблеми їй немає з ким.

  Одного разу вона зустрічає Оуена - сильного, впевненого в собі, справжнього, відкритого хлопця, який завжди говорить тільки правду. З цього моменту Аннабель вчиться слухати своє серце, прислухатися до своїх бажань і довіряти людям.

  Але чи зможе вона розповісти, що з нею трапилося на одній зі шкільних вечірок ?!

Враження від книги.

  Книга мене засмутила. В ній я не знайшла нічого цікавого для себе. Можливо я вже просто втомилась від підліткових романів. Ця книга здалась мені дуже нудною. Спочатку ще трохи була інтрига в тому, що ж сталось з головною героїнею такого, що всі відвернулись від неї. Та, навіть, це не викликало великої цікавості. В більшості випадків в таких книгах мені подобається любовна лінія, але тут вона описана не дуже добре. Тому навіть любовна лінія не змогла врятувати цю книгу.

  Єдине, що мені сподобалось в книзі, то це моменти, коли вся сім'я сідала за стіл в своєму скляному будинку, а хтось випадково проїжджає повз них і збавляє швидкість, щоб подивитись на щасливу сім'ю.

  В загальному, я б не радила цю книгу. І точно вдруге я її читати не буду. Більш того, я на 100% впевнена, що через кілька місяців я не згадаю про що вона і те, що я взагалі її читала.

Рейчел Хокинс

"Проклятая школа"

|трилогія + додаткова розповідь|

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

   Після Харпер Лі (хоч я і не вважаю, що ці книги важкі)мені захотілось чогось дуже легкого і навіть певним чином банального. А що може бути банальнішим, ніж підліткові романи?XD

Сюжет книги.

  Бал на Хеллоуїн. Головна подія в школі Геката-Холл, де навчаються підлітки, що володіють паранормальними здібностями. До нього готуються всі конкуруючі дівочі компанії - і кожна мріє "вбити" конкуренток, які теж претендують на увагу найпопулярніших хлопців. Але одна справа - змусити суперницю або заздрісниць здохнути від заздрощів, а інше - зазіхнути на справжнє вбивство! Жертви - дві найшкідливіші дівчата Геката-Холл з клану шкільної "королеви краси" Елоді. Підозрювана - Дженна. Про її ворожнечі з Елоді відомо всім, і в неї вже були проблеми із законом. У її невинність не вірить ніхто, крім кращої подруги Софі-дівчата, володіє колосальним магічним даром. Якщо вже вона не врятує подругу, хто тоді? І Софі починає власне розслідування ...

Враження від книги.

   Почну з того, що опис, на мій погляд, зовсім не описує події книги. Все почалось не з балу і головна героїня не розслідувала вбивства щоб врятувати подругу, а просто робила вчинки, які вважала нормальними, але які в кінцевому результаті призвели до трагічних подій. 

 В цій книзі все розписано згідно правил підліткових фентазі:

• Головна героїня і її вірна подруга + красунчик школи, який звісно закохується в Софі + хороший хлопець, який створює любовний трикутник.
• Перший рік в школі і одразу багато подвигів і відкриття історії власної сім'ї.
• А потім звісно порятунок світу. Куди ж без цього?

   Ця книга для мене стала певним змішанням історій про Гаррі Поттера і Академію вампірів. Я б не сказала, що це погано. Всі три книги вміло написані, події цікаві та не здаються затягненими, а також книги насичені саркастичними та іронічними фразами від головної героїні. Це кожного разу заставляло мене усміхнутись. 

Хіба ж не класно написано?

• "Не знаю, что я ожидала увидеть в комнате, где живет вампирка. Наверное, много черного, стопку книг Камю… ну и трогательный портрет смертного возлюбленного, который, само собой, умер красиво и трагично и тем самым обрек вампирку вечно грустить и романтически вздыхать.Что тут скажешь? Я девочка книжная…А комната виглядела так, словно ее обставляло незаконное дитя грешной любви Барби и клубничного пироженого."
• "Одно приятно — дурацкую влюбленность в Арчера как рукой сняло. После удара коленом в солнечное сплетение всякие романтические чувства исчезают напрочь. Я думаю, это естественно."

   Не можу сказати, що якась із трьох книг мені особливо сподобалась. Всі були на однаковому рівні. додаткова маленька розповідь про День Святого Валентина також заставила кілька разів усміхнутись. 

  Я вважаю, що це хороша підліткова книга. Нічого особливого, але вона точно знайде свої читачів.

Харпер Лі

"Убити пересмішника" та 

"Іди, вартового постав"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

     Книга "Убити пересмішника" вважається класикою. А недавно вийшла ще одна книга Харпер, яка була написана скоріше за "Убити пересмішника", але не була видана. Вважають, що "Іди, постав вартового" є початковим варіантом роману "Убити пересмішника". Я вирішила, навіщо залишати книги на потім, потрібно вже ознайомитись із письменнецею, роман якої було відзначено Пулітцерівською премією.

Сюжет книги

"Убити пересмішника"

  Роман американської письменниці Харпер Лі написаний від імені восьмирічної дівчинки і розповідає про життя скромної родини Аттікуса Фінча. Дія роману відбувається в 1935 р в маленькому американському містечку.

"Іди, вартового постав"

  Багато років одна з найкращих книг XX століття - "Убити пересмішника" - вважалася єдиним твором Харпер Лі, і лише недавно відкрилися несподівані подробиці появи цього роману. Насправді першою книгою письменниці був роман "Іди, вартового постав", дія якого розгортається через 20 років після подій, описаних в "Убити пересмішника". Редактор видавництва, до якого звернулася Харпер Лі, запропонував їй написати ще одну книгу, розгорнувши спогади головної героїні про дитинство в повноцінний роман. І саме цю книгу під назвою "Убити пересмішника" побачили і полюбили читачі усього світу. А рукопис "Піди постав сторожа", здавалося, був втрачена назавжди.

  У романі "Іди, постав вартового" доросла головна героїня змушена боротися з безліччю проблем, вона намагається зрозуміти ставлення свого батька до суспільства і його влаштування, а також усвідомити свої справжні почуття по відношенню до місця, де народилася і виросла. Мільйони читачів у всьому світі знову зустрінуть улюблених героїв, і зануряться в атмосферу забобонів і клаустрофобії маленького містечка, настільки блискуче описаного Харпер Лі.

Враження від книг.

  "Убити пересмішника" мені дуже сподобалась. Харпер майстерно описала місто, головних героїв та їх недитячі пригоди в такому ранньому віці. На початку роману автор описала кількома реченням, що повинно дещо статись. І на протязі усієї історії я чекала, коли ці події відбудуться. Кожного разу мені здавалось, ну ось зараз це буде, але кожного разу я помилялась. Звісно, я розуміла, що все найцікавіше відбувається під кінець книги, але все одно кожного разу чекала натяку на те, що відбудеться. Кінець роману мене не розчарував. Все відбувалось динамічно і неочікувано. Раджу прочитати цю книгу! Вона дійсно варта  Пулітцерівської премії.

  "Іди, вартового постав" я сприйняла, як продовження "Убити пересмішника". Хоча насправді вона була попередником, усім відомого роману. Розповідь про дорослу головну героїню мені не настільки сподобався, як її дитячі вибрики. В цій книзі багато розповідається про політику, про різноманітні закони і переконання. Це мені було трохи важко читати, бо я мало що розуміла з цих законів та історичних даних. "Убити пересмішника" легше написана і розповідає про буденні речі, з якими можуть стикнутись діти під час своїх пригод. 

  Обидві книги чудові, я не жалію, що вирішила їх прочитати. І раджу всім ознайомитись всім із роботами Харпер. Вони гідні вашої уваги!