Бел Кауфман

"Вверх по лестнице, ведущей вниз"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

  Мене просто зацікавила досить нетипова назва книги. "Вверх по лестнице, ведущей вниз" - ця фраза здається такою неправильною і водночас стільки істини в ній.

Сюжет книги.

  Героїня книги, молодая вчителька Сільвия Баррет, приходить в школу в надії зацікавити учнів своїм предметом - англійською літературою, але швидко виявляє, що більшість учнів байдужі, більшість колег взагалі не беруть участь у житті школи, а сам хід цього життя підкоряється божевільним бюрократичним нормам. Поступово, однак, вона розуміє, що саме тут перед нею відкривається можливість дійсно впливати на розум та серця учнів.

Враження від книги.

   Книга дуже легко читається, хоча сама форма записок, з яких складається роман, спочатку може важко сприймається. Але попри це читач чудово розуміє, що відбувається в школі і який вплив на дітей здійснює вчителька, хоч сама вона дуже сумнівається, що змогла хоча б чучуть достукатись до когось. В мене навіть віддалено не така система школи, але ці всі проблеми нікуди не ділись. Проблема нерозуміння вчителів і дітей буде завжди. Але головне, хто з них все таки старається знайти спільну мову, а хто просто тече за течією.

  Раджу прочитати, навіть якщо проблеми школи давно не стосуються Вас. В книзі багато чудових думок.

Сергій Бут 

"Аляска"

   Знаю, що цього року я, м'яко кажучи, пропала, але стараюсь надолужити під кінець року з прочитаними книгами. І от одна з них...

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

   Перша книга цього автора, "Листи з того світу", просто заворожила мене. Сергій вміє з головою захопити читача своїми описами (а якраз я ледь терплю читати описи природи, обстановки і т.д. в книгах, але не цього разу!). Тому побачивши пост Сергія про вихід нової книги, я ні секунди не вагалась, а просто включила режим Хатіко і чекала, коли ж вона появиться в книгарні. Особливо після врази Сергія "Так героїв ще ніхто не вбивав" :)

Сюжет книги.

    До психлікарні його привезли без тями і… в гідрокостюмі. Перед цим чоловік забіг до церкви, наляканий чимось несусвітнім, кимсь із потойбічного світу. Покликаний рятувати людей, тепер він сам потребував допомоги, і в першу чергу — душевної. Це дивно й безглуздо, та в психушці пацієнт знайде хоч і тимчасовий, проте надійний прихисток від проблем і від самого себе. Але попереду — ще неймовірніше безглуздя…

Враження від книги.

    Перше, що можу сказати....дійсно, так героїв ще ніхто не вбивав. Точніше способи вбивств там напевно не дуже кардинально різні, але от сам сюжет і події...Так, я про таке вперше читала. Хоча скоріше за все це просто читацький брак інформації. Я все таки не так багато книг прочитала. Але всі герої, їх історії та стиль життя психлікарні чудово передано. Як читач, я змогла уявити все до найменших дрібниць, навіть хідрокостюм, через який головний герой саме попав в психлікарню. І наскільки ж все закручено в книзі! Одна випадковість, одна несправність лампочки і все може обернутись такими божевільними подіями (так, знаю, що для психлікарні це нормально), як для головного героя, його друзів та його історії, так і для корумпованого управління лікарні. Одна випадковість...і все коту під хвіст. От так завжди.

   Автор прекрасно закрутив всі події. І вже під кінець, коли мені здалось, що я вловила суть всього, що я у всьому розібралась...але ні...тут БАЦ і ще один такий поворот, що очі на лоба лізуть.

  Одним словом, дуже вдячна автору за ще одну чудову книгу. Не жалкую, що вирішила придбати її собі в друкованому варіанті.

Раджу провести чудові кілька годин з цією книгою 

(книга не великих об'ємів)

Огляд книг за Лютий

Коупленд Дуглас 

"Пока подружка в коме"

та

Майкл Маршалл 

"Непрохані"

Трохи закинула блог, як і книги, якщо чесно, але обіцяю повернутись.

Сьогодні вирішила зняти невеличке відео про дві дещо депресивні книги. 

Надіюся вам буде цікаво!