Джеймс Паттерсон
"Эксперимент Ангел"
Чому я вирішила прочитати книгу?
Випадково наткнулась на його недавню екранізацію. Захотілось спочатку ознайомитись з книгою, а потім вже з кіно-версією історії.
Сюжет книги.
Мене звати Макс. Моя сім'я - це п'ятеро хлопців. Між нами немає кровного споріднення, але міцнішої сім'ї не буває!
Нас називають дивом природи. Насправді ми - експеримент божевільних вчених. Він почався 15 років тому і називався "Ангел". Так з'явилися ми.
Людського в нас - тільки 98 відсотків. Про важливість двох, що залишилися я говорити не буду. Скажу тільки, що у нас є крила і ми можемо літати.
Ми росли в лабораторії під назвою "Школа" в постійному страху. Адже крім нас там були і інші. І ці інші - наполовину вовки. Вони - хижаки, розумні й жорстокі, мало хто може утримати їх в узді. Ми для них - мішень. Але і "ангели" здатні на багато що.
Враження від книги.
Напевно вперше за весь час, що веду цей блог я таке напишу, але від правди не втікти. Мені АБСОЛЮТНО не сподобалась книга. Коли я побачила скільки там частин цієї історії, то подумала, що це має бути щось мега-класне, бо по-іншому автор б не продовжував цю історію. Але я помилилась. Можливо там щось і є класне, але я на жаль не змогла його розпізнати. Перша книга цієї історії невелика, але я її читала дууууже довго.
В книзі реально немає ніяких особливих подій. Просто "ангели" постійно тікають, їх ловлять, вони вириваються і далі тікають. І так постійно. В книзі, навіть, була якась схожа фраза. Головна героїня говорила щось типу "ми постійно тікаємо, не вже не можна дати нам відпочити хоча б кілька годин?". В цей момент в мене в голові промайнула думка: "Дійсно, а чому не можна дати читачеві перепочити і обійтись без погоні хоча б сторінку". Я до останнього чекала чогось. Але нічого по суті не відбувалось. Під кінець автор спробував розкрити історію героїв, щоб хотілося взяти до рук наступну книгу. Але навіть ці мінімальні пригоди і спроби автора мене усипляли. Я серйозно!!! Це моя найбільш нудна книга серії підліткових романів. І це сумно.
Екранізація книги.
Дуже надіялась, що фільм зроблять більш динамічним, але також облом. Сценаристи вирішили не добавляти нічого цікавого, просто змінили кілька незначних моментів. Хоча я їм дуже вдячна, що любовну лінію вони розвинули трохи більше і краще, ніж автор книги. Бо з кожною сторінкою книги мене вражало те, як можна настільки зіпсувати любовну лінію в підлітковому романі. Я б була, навіть, рада якби в книзі просто розвинули банальну для таких книг романтику, а не ці "відсталі" почуття.
А ще в фільмі було дуже смішна графіка. Я розумію, що можливо бюджет фільму не дозволяв зробити щось дуже круте, але те, що я побачила мені нагадало початки 2000-х років, коли комп'ютерна графіка ще не набула такого розмаху.
(Вибачте, за категоричність, але книга мене дійсно дуже засмутила)