Дженни Даунхэм
"Пока я жива"
Якщо чесно, то цю книгу я прочитала приблизно 5 днів тому. Але чомусь не було бажання про неї писати. І зараз не дуже є що писати, але все ж вирішила розповісти Вам про неї.
Чому я вирішила прочитати цю книгу?
Захотілось чогось легкого і молодіжного, без всяких цих довжелезних продовжень і доповнень.
Сюжет книги
Шістнадцятирічна Тесса Скотт кілька років серйозно хвора на лейкемію. Вона приймає рішення закінчити лікування, розуміючи, що продовжувати лікуватися безглуздо. Їй залишилося жити декілька місяців, і Тесса складає список справ, які вона повинна встигнути виконати до своєї смерті ... Список далеко не нешкідливий для підлітка, але він дає їй стимул прожити по-справжньому ці останні кілька місяців.
Ця книга вже екранізована (фільм "Сейчас самое время"). Але я про це не знала. Тому першу половину книги я думала, що я вже знаю цю історію і всі події, що трапляться далі для мене надто передбачувані (бо фільм дивилась вже давно). Це мене дуже напрягало. Потім я прочитала про екранізацію цією книги і це дало можливість хоч трохи насолодитись книгою.
Після прочитання книги, я зрозуміла що вона не викликала ніяких емоцій. Ні хороших, ні поганих. І це не дуже добре. Більшість книг дають можливість хоч трохи попереживати за головних героїв, а тут нічого. Пустота...
Навіть не знаю як Вам це пояснити. Сама шокована. Але я однозначно не буду перечитувати цю книгу.