вівторок, 26 травня 2015 р.

Дженни Даунхэм
"Пока я жива"
  Якщо чесно, то цю книгу я прочитала приблизно 5 днів тому. Але чомусь не було бажання про неї писати. І зараз не дуже є що писати, але все ж вирішила розповісти Вам про неї.

Чому я вирішила прочитати цю книгу?
 Захотілось чогось легкого і молодіжного, без всяких цих довжелезних продовжень і доповнень. 

Сюжет книги 
 Шістнадцятирічна Тесса Скотт кілька років серйозно хвора на лейкемію. Вона приймає рішення закінчити лікування, розуміючи, що продовжувати лікуватися безглуздо. Їй залишилося жити декілька місяців, і Тесса складає список справ, які вона повинна встигнути виконати до своєї смерті ... Список далеко не нешкідливий для підлітка, але він дає їй стимул прожити по-справжньому ці останні кілька місяців. 

Враження від книги
  Ця книга вже екранізована (фільм "Сейчас самое время"). Але я про це не знала. Тому  першу половину книги я думала, що я вже знаю цю історію і всі події, що трапляться далі для мене надто передбачувані (бо фільм дивилась вже давно). Це мене дуже напрягало. Потім я прочитала про екранізацію цією книги і це дало можливість хоч трохи насолодитись книгою. 
  Після прочитання книги, я зрозуміла що вона не викликала ніяких емоцій. Ні хороших, ні поганих. І це не дуже добре. Більшість книг дають можливість хоч трохи попереживати за головних героїв, а тут нічого. Пустота...
  Навіть не знаю як Вам це пояснити. Сама шокована. Але я однозначно не буду перечитувати цю книгу. 

пʼятниця, 15 травня 2015 р.

Світлана Талан
"Коли ти поруч"

Чому я вирішила прочитати книгу?
  Цю книгу мені подарувала одногрупниця в рамках акції #милості_приємності і за це я їй безмежно вдячна. Це був дуже неочікуваний подарунок.

 Оформлення та сюжет книги.
  Як і завжди, обкладинка це просто ЖЕСТЬ! Навіть би не глянула на книгу, якби про неї не було стільки розмов. Але я вже навчилась не зважати на ці "чудові" обкладинки КСД!


 Сюжет: Даша була турботливою донькою та онукою, щиро любила Льошу, мріяла про весілля, затишному будинку і дітей. Але батьки відвернулися від своєї слухняною дочки, наречений — від чистої нареченої, престижна клініка — від кращої медсестри. У чому її провина? Лише в доброму серці і прагненні допомогти тим, хто потребує цього.У той фатальний день після аварії на туманною трасі понівечене залізо було залито кров`ю. Даша, забувши про свої рани, намагалася допомогти постраждалим, але доля зіграла з нею злий жарт. Хвороба, якої вона заразилася, рятуючи інших, невиліковна.

   Вона повинна знайти в собі сили жити далі — стільки, скільки їй відведено, щоб все-таки знайти того, хто буде поруч з нею в горі і в радості...



Враження від книги!

   Це просто НЕПЕРЕВЕРШЕНА книга! Це найкраща, найбільш емоційна книга з соціальною тематикою, якою я коли-небудь читала. І напевно ніяка інша книга не зрівняється з нею. Важко описати відчуття, коли всі 300 сторінок ти сидиш з мокрими очима і відчуваєш невимовну напругу. Книга з перших сторінок починає нас закручувати у вирі подій, які не повинні були статись, якби не дурний випадок. 

  Автор чудово показує проблему взаємодії хворих на СНІД людей. Мені, як соціальному працівнику, досить знайома ця тема і мене просто рвало на шматки від гніву до людей і їх реакцій на хворобу! І це в 21 столітті, коли є стільки можливостей дізнатись правдиву інформацію про цю хворобу. Але можливо я перебільшую. Я вже кілька років вивчаю інформацію про різноманітні соціальні проблеми людей, їх поведінку, як треба поводитись, а як не можна. Напевно для мене просто це неприйнятно, але чомусь я думаю, що суспільство і зараз не готове сприйняти людей ВІЛ-інфікованих, ми не готові виявити співчуття і розуміння. І це дійсно заставляє задуматись...

  Я дуже горда, що цю книгу, яка принесла мені більше емоцій, ніж усі раніше прочитані книги разом узяті, написала саме українська письменниця. РАДЖУ КНИГУ ВСІМ! 

пʼятниця, 8 травня 2015 р.

Марія Матіос
"Солодка Даруся"

Чому я вирішила прочитати книгу?
   
    Нам цю книгу порадив прочитати викладач з політології, щоб ми відчули дух тиску на людей при різних окупантах.

Сюжет книги
   У середині ХХ сторіччя в українському гуцульському селищі, окупованому радянською владою, знедолена сирота Даруся намагається подолати жахливі видіння з минулого. Усе, що вона пам’ятає – це глибоке почуття провини за трагедію, до якої була причетною ще невинним дитям.

Враження від книги
    Якщо чесно, то я не дуже люблю такі історії про наш народ. Якось воно мені читається важко. Можливо через те, що з'являється враження причетності до цього, хоч і віддалений, сумнівний але все ж якийсь зв'язок. Точно не можу сказати. Просто мені важко даються книги про історію українців. 
  Та все ж ця книга мені сподобалась. Спочатку було важкувато читати через специфіку написання книги (книга про Гуцульщину, тому там присутні деякі слова, які можуть бути незрозумілі), але потім книга дійсно захопила. Я вже з нетерпінням чекала, коли відкриються всі таємниці, щоб дізнатись історію Дарусі. 
  Також через те, що книга про українське селище, то я чудово впізнавала "культуру" наших людей. Якщо в сусідів все добре, значить вони живуть "як не люди", "щось приховують" і т.д. Ці вислови і кпини односельчан в сторону Дарусі тільки доповнюють всю трагічність її нелегкої долі.

   Під кінець книги я нарешті помітила те, на що хотів звернути увагу наш викладач. Воно сприймалось також дуже сумно. Адже дійсно, напевно, ніхто не причинив нам так багато горя, як радянський союз (на мою думку), бо тоді уставився такий менталітет українців, який зараз дуже чітко прослідковується, в контексті сучасних подій.

   Раджу Вам прочитати цю книгу, щоб просто дещо краще розрізняти долю нашого народу при пануванні різної влади. А ще повинна вийти екранізація цієї книги. 
Перший тизер мені дуже сподобався, я з нетерпінням чекаю фільм!