Себастьян Жапризо

"Ловушка для Золушки"

  Саме з цієї книги я вирішила почати виконувати мій #КнижковийВиклик27 (http://worldprintedpages.blogspot.com/2015/03/27-27-27-27.html). 

   З перших сторінок книга мене неабияк зацікавила. Вона настільки була незрозумілою і загадковою, що хотілось читати ще і ще, щоб зрозуміти як все насправді. 

  Ось початок книги, який мене просто шокував: "Жили-были когда-то, давным-давно, три девочки. Первой считалась Ми, второй — До, третьей — Ля. Была у них крестная, душистая-предушистая, и она никогда не читала детям нотаций, и ее прозвали «крестная Мидоля». Самая красивая из трех этих девочек — Ми, самая умная — До, ну а Ля скоро умрет". Я хотіла просто почитати кілька сторінок для початку, щоб зрозуміти чи цікава книга чи ні, але ця фраза, що Ля скоро помре мене шокувала і от так я читала 3 год. перш, ніж відволіктись. 

  Книга дійсно просто переповнена всякими цікавими та інтригуючими фразами. Коли я прочитала половину книги, то подумала, що вже все зрозуміла і що далі йде розповідь того, як все відбувалось. Але ближче до кінця я усвідомила, що помилялась. І хоча, дочитуючи останні 10 сторінок, вже було зрозуміло як все було насправді, але автор майстерно зумів протримати цю "інтригу" до останньої сторінки. Хоч я вже буквально засинала, коли дочитувала книгу, бо була дуже втомлена, але я дуже хотіла знати вже і зараз як і чим все закінчиться.

  І ще мене протягом всієї книги цікавило питання: Чому автор так назвав книгу? І ось останнє речення мені дало відповідь на всі питання. Це було неймовірне відчуття вибуху емоцій та задоволення від закінчення.

ЧУДОВА КНИГА!

Екранізація

Недавно побачила, що в 2013 році вийшла екранізація цієї книги. Сама я її ще не дивилась і не впевнена, що буду. Бо трейлер фільму мені абсолютно не сподобався. Не так я уявляла собі дівчат, їх характери та деякі події. А ще, мені здається, що в фільмі буде прямо показано, що дівчата були не просто подругами. В книзі це теж подекуди прослідковується, але все ж не так нав'язливо і явно. Тому краще я не буду псувати собі враження від цієї історії.

Наталка Шевченко

"ПОДВІЙНІ МІРАЖІ"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

    Якщо чесно сказати, то все дуже банально - просто зацікавила анотація книги. Вона мене дійсно заінтригувала, хоча я не часто читаю анотації і тим більше купляю через них книгу. А ще ця книга має відзнаку літературного конкурсу "Коронація слова". Все вказувало на те, що книга буде цікавою, але на жаль книга мене розчарувала (але про це вже далі розповім більш детально).

Оформлення та сюжет книги

  Оформлення це просто "no comments". Мені в принципі ніколи не подобаються обложки книжок від Клубу Сімейного Дозвілля, тому тут для мене не було несподіванки. Обкладинка була б ще навіть нічогенькою, якби вона не переливалась так на світлі. Через це складається враження, що це якась фольга. Хоча в середині книга досить гарно оформлена. Ось кілька фото:

  А ось власне і анотація , яка заставила мене поповнити свою бібліотеку саме цією книгою:

  Коли тобі випадає можливість змінити своє життя — це везіння чи прокляття?

  Семеро пасажирів одного автобусу занурені кожен у власні невеселі думки. Вони й гадки не мають, що опинились разом невипадково. Відтепер доля незнайомців — перетворитися на шахові фігури у якійсь незбагненній і моторошній грі. І вони мають зробити вибір, від якого залежатиме їхнє майбутнє...

Цікаво ж, про що там далі розповідається, правда?)

Враження від книги.

 Спочатку розкажу весь негатив. Як вже було сказано, анотація мене заінтригувала і неабияк зацікавила. А ось сама книга розчарувала. Склалось враження, що над анотацією набагато більше працювали, ніж над книгою. Всі події в книзі протікали дуже плавно. За всі 269 сторінок в мене ні одного разу не було здивування, або відчуття інтриги. Це мене неабияк засмутило :(

  Але можу сказати також багато позитивного. Наталка Шевченко чудово володіє магією слова. Навіть ці 269 сторінок було легко читати, вони ніби самі гортались. Вона чудово вміє описувати всі події, всіх героїв, їх почуття, думки та наміри. Я з легкістю могла уявити себе кожним героєм. Також вона чудово вміє повеселити слівцем. Ось декілька цитати, які мене порадували: "та й губи, свята Пречиста, як два криваві вареники!", "правда - це не пукання рожевопопих херувимчиків", "На подарованій зебрі смужки не рахують". Вся книга налічує дуже багато таких "своєрідних" цікавих висловів. Це круто! 

  Саме це "згладило" моє ставлення до книги. Хоч сюжет трохи погано продуманий і самі події ніби обірвані, але цей мовний колорит просто заставляє закрити очі на все і насолоджуватись книгою. 

  Хоча в книзі був один момент, коли реально в мене на очах виступили сльози (хоч я й плакса, але книги не часто породжують в мені такі емоції). Саме через неймовірно професійну манеру опису почуттів героїв автору вдалось так СИЛЬНО передати емоції втрати, хоч цей вчинок також був очікуваний.

  Не можу сказати, що книга погана, але й вдруге я її точно перечитувати не буду. Але в загальному сюжетна ідея хороша. Якби її трохи доробити, то вийшов б чудовий містично-повчальний голівудський фільм XD

Тому вирішуйте самі читати чи ні...

[ГОБІТоМАНІЯ]

Джон Рональд Руел Толкін

   Нарешті я дочитала книгу "Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори". Цю книгу я вирішила прочитати, щоб мати повне уявлення про всю історію Володаря Перснів. Всі три попередні книги ("Хранителі персня", "Дві вежі" і "Повернення короля") я прочитала ще минулого року, коли вирішила прочитати всі найбільш відомі серії. І ні одна з книг мене не розчарувала. Я просто обожнюю екранізацію цих книг. А прочитавши саму історію почала ще більше розуміти всі наміри головних героїв, їх думки та дії. Це чудова історія для любителів пригод будь-якого віку. 

Екранізація

   Як я вже казала, я просто обожнюю фільми серії "Володаря перснів". Мені подобається в них абсолютно все - від акторського складу до комп'ютерної графіки. Кожен фільм дарує мені незліченну кількістю емоцій, і радість, і смуток, і тріумф від перемог. Одним словом - я в захваті від фільмів. 

Хоч вони досить моторошні, але я думаю їх можна дивитись від 11-12 років. 

   Ще колись я мала комп'ютерну гру за цією історією. І це була одна з найкрутіших і найулюбленіших моїх ігор. Я її грала здається 10 разів кожним героєм (там можна було обрати ким ти хочеш бути - гобітом, ельфом, гномом, Королем і т.д.) і кожного разу це було напружено та емоційно.

  Отже, я однозначно РАДЖУ прочитати книги ГОБІТОМАНІЇ та переглянути їх екранізації. Ви не згаєте дарма часу)

Мистецький фестиваль "Ї"

   Сьогодні розпочалась, напевно, головна книжкова подія Тернополя - Мистецький фестиваль "Ї".

Я про це майже забула, бо на жаль не можу піти ні на один із днів.

Інформація про фестиваль

  Фестиваль триває три дня, з 17 квітня по 19 квітня. Вартість квитка на всі три дні - 200 грн., на один день - 80 грн.

Ось така програма фестивалю. Ви можете вибрати один день, коли будуть цікаві люди, яких Ви б хотіли послухати.

   Також сьогодні в рамках відкриття фестивалю відбулась виставка в Українському домі "Перемога". Саме вона нагадала мені про фестиваль. Ось такі експонати були представлені на арт майданчику і всі бажаючі могли з ними сфотографуватися. 

Детальнішу інформацію про фестиваль Ви можете знайти в офіційній групі в ВК - http://vk.com/festyval_ji_2015

Кузьма Скрябін

"Я, Паштєт і Армія"

   Досить цікава та незвична книга. З перших сторінок відчувається стиль Кузьми. Все описано так, як воно було, без завуальовування та прикрашання подій. Книга невеличка, але дуже весела.

   Трохи важко читається. Бо вона настільки нестандартна, що інколи здавалась абсурдною. Ще було важкувато читати російські слова, фрази написані українською мовою, а під кінець книги з'явилось досить багато опечаток та граматичних помилок. 

   Але, не зважаючи на це все, я дуже рада, що прочитала цю книгу. Хоча інколи було боляче читати, бо постійно згадую, що вже більше він нічого не напише, нічого не розповісь, не висловить свою чітку, категоричну та правдиву думку ;(

Вічна пам'ять тобі, Кузьма. 

Ми ніколи тебе не забудемо!