понеділок, 25 грудня 2017 р.

Сергій Бут 
"Аляска"

   Знаю, що цього року я, м'яко кажучи, пропала, але стараюсь надолужити під кінець року з прочитаними книгами. І от одна з них...

Чому я вирішила прочитати цю книгу?
   Перша книга цього автора, "Листи з того світу", просто заворожила мене. Сергій вміє з головою захопити читача своїми описами (а якраз я ледь терплю читати описи природи, обстановки і т.д. в книгах, але не цього разу!). Тому побачивши пост Сергія про вихід нової книги, я ні секунди не вагалась, а просто включила режим Хатіко і чекала, коли ж вона появиться в книгарні. Особливо після врази Сергія "Так героїв ще ніхто не вбивав" :)

Сюжет книги.
    До психлікарні його привезли без тями і… в гідрокостюмі. Перед цим чоловік забіг до церкви, наляканий чимось несусвітнім, кимсь із потойбічного світу. Покликаний рятувати людей, тепер він сам потребував допомоги, і в першу чергу — душевної. Це дивно й безглуздо, та в психушці пацієнт знайде хоч і тимчасовий, проте надійний прихисток від проблем і від самого себе. Але попереду — ще неймовірніше безглуздя…


Враження від книги.
    Перше, що можу сказати....дійсно, так героїв ще ніхто не вбивав. Точніше способи вбивств там напевно не дуже кардинально різні, але от сам сюжет і події...Так, я про таке вперше читала. Хоча скоріше за все це просто читацький брак інформації. Я все таки не так багато книг прочитала. Але всі герої, їх історії та стиль життя психлікарні чудово передано. Як читач, я змогла уявити все до найменших дрібниць, навіть хідрокостюм, через який головний герой саме попав в психлікарню. І наскільки ж все закручено в книзі! Одна випадковість, одна несправність лампочки і все може обернутись такими божевільними подіями (так, знаю, що для психлікарні це нормально), як для головного героя, його друзів та його історії, так і для корумпованого управління лікарні. Одна випадковість...і все коту під хвіст. От так завжди.

   Автор прекрасно закрутив всі події. І вже під кінець, коли мені здалось, що я вловила суть всього, що я у всьому розібралась...але ні...тут БАЦ і ще один такий поворот, що очі на лоба лізуть.

  Одним словом, дуже вдячна автору за ще одну чудову книгу. Не жалкую, що вирішила придбати її собі в друкованому варіанті.
Раджу провести чудові кілька годин з цією книгою 
(книга не великих об'ємів)

Немає коментарів:

Дописати коментар