Харпер Лі

"Убити пересмішника" та 

"Іди, вартового постав"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

     Книга "Убити пересмішника" вважається класикою. А недавно вийшла ще одна книга Харпер, яка була написана скоріше за "Убити пересмішника", але не була видана. Вважають, що "Іди, постав вартового" є початковим варіантом роману "Убити пересмішника". Я вирішила, навіщо залишати книги на потім, потрібно вже ознайомитись із письменнецею, роман якої було відзначено Пулітцерівською премією.

Сюжет книги

"Убити пересмішника"

  Роман американської письменниці Харпер Лі написаний від імені восьмирічної дівчинки і розповідає про життя скромної родини Аттікуса Фінча. Дія роману відбувається в 1935 р в маленькому американському містечку.

"Іди, вартового постав"

  Багато років одна з найкращих книг XX століття - "Убити пересмішника" - вважалася єдиним твором Харпер Лі, і лише недавно відкрилися несподівані подробиці появи цього роману. Насправді першою книгою письменниці був роман "Іди, вартового постав", дія якого розгортається через 20 років після подій, описаних в "Убити пересмішника". Редактор видавництва, до якого звернулася Харпер Лі, запропонував їй написати ще одну книгу, розгорнувши спогади головної героїні про дитинство в повноцінний роман. І саме цю книгу під назвою "Убити пересмішника" побачили і полюбили читачі усього світу. А рукопис "Піди постав сторожа", здавалося, був втрачена назавжди.

  У романі "Іди, постав вартового" доросла головна героїня змушена боротися з безліччю проблем, вона намагається зрозуміти ставлення свого батька до суспільства і його влаштування, а також усвідомити свої справжні почуття по відношенню до місця, де народилася і виросла. Мільйони читачів у всьому світі знову зустрінуть улюблених героїв, і зануряться в атмосферу забобонів і клаустрофобії маленького містечка, настільки блискуче описаного Харпер Лі.

Враження від книг.

  "Убити пересмішника" мені дуже сподобалась. Харпер майстерно описала місто, головних героїв та їх недитячі пригоди в такому ранньому віці. На початку роману автор описала кількома реченням, що повинно дещо статись. І на протязі усієї історії я чекала, коли ці події відбудуться. Кожного разу мені здавалось, ну ось зараз це буде, але кожного разу я помилялась. Звісно, я розуміла, що все найцікавіше відбувається під кінець книги, але все одно кожного разу чекала натяку на те, що відбудеться. Кінець роману мене не розчарував. Все відбувалось динамічно і неочікувано. Раджу прочитати цю книгу! Вона дійсно варта  Пулітцерівської премії.

  "Іди, вартового постав" я сприйняла, як продовження "Убити пересмішника". Хоча насправді вона була попередником, усім відомого роману. Розповідь про дорослу головну героїню мені не настільки сподобався, як її дитячі вибрики. В цій книзі багато розповідається про політику, про різноманітні закони і переконання. Це мені було трохи важко читати, бо я мало що розуміла з цих законів та історичних даних. "Убити пересмішника" легше написана і розповідає про буденні речі, з якими можуть стикнутись діти під час своїх пригод. 

  Обидві книги чудові, я не жалію, що вирішила їх прочитати. І раджу всім ознайомитись всім із роботами Харпер. Вони гідні вашої уваги!