Райчел Мид

"Академия вампиров"

[вся серія книг]

Чому я вирішила прочитати цю серію книг?

 Спочатку захотілось просто порівняти першу книгу з її екранізацією. Про свої враження від цього порівняння я вже вам розповідала в окремому пості (http://worldprintedpages.blogspot.com/2015/09/50-50.html). Там я вам написала, що обов'язково напишу про враження від другої частини. Але я вирішила, що краще просто дочитати всі книги і розповісти повністю про всю серію. Ось так)

Сюжет книг.

Ні для кого не таємниця, що вампіри існують насправді, живуть поруч з нами і користуються часом своїми незвичайними навичками. Але мало кому відомо, що в Америці, в самому серці Монтани, є реальна Академія, де вампіри навчаються високому мистецтву магії. І не знає майже ніхто, що в світі йдуть криваві вампірські війни і расі мороїв протистоїть жорстоке плем'я стрігоїв - вампірів, що переступили межу закону і не гребують вбивством. Навіть стіни Академії, свята святих науки, не надто надійний захист від підступів темних сил. Юна моройская принцеса Лісса і Роза, її подруга і вірний страж, переконуються в цьому, опинившись в епіцентрі грізних подій. 

Враження від книг.

  Загалом мені сподобались всі історії, які описуються в книгах. Кожна книга має свою неочікувану пригоду із незавершеним закінченням. Через це хочеться одразу взятись за наступну книгу. Мене все ще трохи нервувало те, що в кожній книзі спочатку розповідається про всі минулі події попередніх книг, і коли вони зустрічаються з персонажами, то одразу йде передісторія їх взаємин з минулих книг. Це реально трохи набридало. Але я все ще переконана, що якщо хтось захоче прочитати книги не по порядку, то це будуть дуже доречні вставки.

  Останні дві книги я дуже швидко прочитала. Бо кожна історія була дуже насичена на події і героїв. Якщо одним словом сказати, то книги мені СПОДОБАЛИСЬ. Хоча після прочитання останньої книги в мене залишились неоднозначні відчуття. Склалось враження, що автор просто не зуміла повноцінно завершити цю історію. Закінчення виглядає обірваним і трохи кострубатим. В мене залишилась кілька питань, на які книга не дала відповідей:

1. Яка доля спіткала "жертв" дій Рози?
2. Які тепер стосунки Рози і Крістіана?
3. Пояснення про розірвання зв'язку дівчат було дуже незрозумілим і примітивним.
4. Де подівся Роберт Дашков? Що з ним потім було?

   І це лише частина тих питань, на які я б хотіла почути відповіді. Та ще й Роза в кінці книги дійсно виглядає трохи безсердечною, як і Лісса. Я вже була схильна думати про Розу так само, як і говорив Андріан, а Лісса просто якась підозріла була зі своєю "новою" сестрою.

Це хороша легка і цікава історія. 

Але її закінчення залишає бажати кращого.