Стівен КІНГ

"Відродження"

Чому я вирішила прочитати цю книгу?

Це Кінг і цим все сказано для мене.

Сюжет книги.

    Маленький Джеймі грався своїми солдатиками, коли відчув, що на нього впала чиясь тінь… Це був новий пастор Чарльз Джейкобз. Хлопчик іще не знав, що того дня тінь Джейкобза впала на все його життя... Невдовзі у страшній аварії загинула родина пастора, і той прокляв Бога та покинув містечко. Але кілька років по тому доля знову звела цих двох, і колишній священик урятував життя Джеймі. Прийшовши до тями, хлопець відчув: сталося щось непоправне — але що? І чому йому тепер сняться мертві дружина й син пастора? Джеймі не покидає відчуття, що він на межі катастрофи...

Враження від книги.

    Книга мене не розчарувала, але засмутила. По-перше, вона дуже і дуже довго мені йшла, по-друге, половину книги я взагалі не розуміла яка її головна сюжетна лінія (така, щоб була в стилі Кінга). Але все таки після прочитання усіх сторінок в мене не залишилось негативу. Незважаючи на це все, Кінг вміє писати і в цій книзі він це доводить. Бо напруженого сюжету, як такого, не має, але все одно залишаються після неї приємні відчуття. 

   "Відродження" чомусь мені нагадало "Інферно" Дена Брауна. Я розумію, що це взагалі дві кардинально різні історії, які не мають нічого спільного. Але вони мені видаються схожими по атмосфері. "Інферно" хоч і повинне жахати тим, до чого може привести надмірна одержимість, навіть, хорошою справою, але все таки я почала задумуватись, що можливо ідеї одержимого були не такі вже й божевільні. Це б реально допомогло нашій планеті. Так, це звучить страшно і взагалі важко уявити як таке рішення може здатись раціональним. І от саме цим ці дві книги схожі. Бо в Кінга також виникає таке відчуття, що ніби це й божевілля(СПОЙЛЕР - лікувати людей "таємною" електрикою, яка призводить до побічних дій), але скільки б людей ми змогли вилікувати! Навіть, рак був би нам не страшний. Але знову фанатизм показує яку катастрофу це може породити (хоча й це показано типово в стилі Кінга, але суть залишається тією самою).

   І це мені дійсно сподобалось в цій книзі. Ніби спочатку божевільні, взаємовиключні дії які можуть здатись, навіть, трохи раціональними.

    В книзі часто порушується тема віри в Бога, тому не думаю, що вона підійде кожному. Як кажуть: "на колір і смак..."