Джозеф Дилейни «Ученик Ведьмака»

та екранізація книги "Сьомий син"

  Книгу "Ученик Ведьмака" (здається немає перекладу українською мовою) я прочитала дуже швидко. По-перше це через те, що вона має досить невеликий обсяг, а по-друге вона дуже цікава. Це історія хлопчика, якого вирішили віддати в учні до відьмака, який бореться із всякою нечистю. Хлопець якому 12 років (чи 13...точно не пам'ятаю) не дуже хоче йди з батьківського дому,але усвідомлює, що колись йому прийдеться це зробити, бо ферма дістається тільки одному сину, а решта повинні шукати собі роботу деінде. Хлопець йде в учні, але він ще навіть не уявляє, що на нього чекає...скільки пригод, небезпек та цікавих зустрічей ще прийдеться пережити.

  Мені дуже сподобалась перша книга серії. Мені здається, що вона може повторити долю "Володаря Персня", "Гаррі Поттера" та "Хронік Нарнії". Це чудове фентазі і для дітей, і для дорослих. В ньому присутнє добре продумана сюжетна лінія, цікаві повороти долі та неочікувані відкриття про головного героя та його супутників.

   Як я вже казала, я думаю що ця книга могла викликати щось схоже до Поттероманії, якби також почала розповідати історію хлопчика, який росте, проходячи різноманітні небезпеки і всяке таке. Але Сергій Бодров вирішив по-іншому. Він став режисером фільму "Сьомий син". І з перших хвилин ми помічаємо наскільки фільм буде відрізнятись від книги! Перше, що кидається в очі це Бен Барн, який явно не схожий на 12-літнього хлопця. І взагалі від книги залишилось дуже мало всього. І переконання матері, і сам характер Тома Уорда зазнали змін. Але від цього фільм ні в якому разі не став гіршим від книги. "Сьомий син" просто перетворився в окрему історію, яку так само, як і книгу, цікаво дивитись і одразу з'являється тривога за долю героїв фільму та невизначеність у закінчені історії. Можливо фільм став поєднанням кількох книг серії Ділейні про Учня Чарівника, але точно я не можу сказати, бо читала тільки першу книгу. Фільм розповідає НАБАГАТО більше про головного героя, його історію, походження та долю. Ну і звісно куди ж без любовної лінії? Для мене було очікуваним її додавання, бо в більшості випадків фільм дивляться саме через недозволене кохання, яке може жити вічно!) Цей прийом ніколи не старіє і завжди радо приймається глядачами. Тому думаю, що це чудовий хід Бодрова і за це йому окреме спасибі. Абсолютно всі актори чудово зіграли свої ролі, дуже точно передали емоції та переживання своїх героїв. 

  Отже, моє загальне враження від книги і фільму ЧУДОВЕ. Просто не судіть книгу як дитяче фентазі, а фільм - як погану екранізацію, в якій дуже мало сюжету книги. Просто сприймайте книгу і фільм як дві окремі історії. І тоді думаю вам сподобається і робота Ділейні, і погляди Бодрова на її екранізацію,