Джон Грин "Бумажные города"

  "Бумажные города" Гріна мені дуже сподобалась (мені не подобається, як звучить переклад назви книги на українській мові - "Паперові міста", тому я буду писати всюди російську назву). Книгу можна віднести до категорії "підліткових". Я люблю читати такі історії. В них завжди є зрозумілі для мене сюжетні лінії та роздуми героїв. Напевно через те, що в мене цей період вже позаду, мені легше усвідомити всі переживання героїв книг. 

 "Бумажные города" розповідають про популярну дівчину Марго, яка колись дружила з хлопчиком Кью, але потім вона стала популярною, а він не зовсім. Але через кілька років після останньої їх розмови, одного пізнього вечора, Марго раптово стукає у вікно Кью і пропонує йому розділити з нею нічні пригоди. Але після всіх нічних подій марго зникає. І залишає після себе вервичку підказок. Кью вирішує знайти її і повернути. Але впродовж цих пошуків, він багато чого починає розуміти про себе та оточуючих людей.

  Книга в загальному побудована в стилі детективу, де в пошуках підказок головний герой починає краще усвідомлювати світ навколо.  

  Джон Грін надзвичайно легко і цікаво пише. Завжди, починаючи читати його книгу, дуже важко відкласти її і зайнятись чимсь іншим, поки не дізнаєшся, чим же закінчаться пригоди головних героїв. Я вже не вперше стикаюся з стилем писання Гріна, хоча я прочитала не багато його книг. Першою книгою, яка познайомила мене з творчістю цього письменника стали його вже всім відомі "Винні зірки". І її, і "Бумажные города" я прочитала дуже швидко. Автор дійсно дуже добре може передати усі переживання, думки та почуття головних герої, в даному випадку - підлітків (хоча внутрішній світ підлітків дуже складний і неоднозначний).

   Думаю екранізація книги також буде чудовою, тому з нетерпінням буду її чекати! Раджу прочитати книгу тим, хто любить підліткові книги. Думаю "Бумажные города" можуть стати класикою свого жанру, як і "Винні зірки")